Колонка автора
Робимо шкіряну сумку своїми руками.
Скільки коштують справді якісні речі і що потрібно робити якщо хочеш мати міцну наплічну сумку з грубої шкіри.
Якісні речі насправді можуть коштувати зовсім небагато, якщо звичайно докласти до їх створення трохи власної праці.
Так історично склалося, що ми живемо в епоху бариг і торгашів, які зацікавлені в тому щоб дешевше купити і дорожче продати. В таких умовах ринок перенасичений найбільш масовим товаром сумнівної якості, а справді якісні речі або дуже важко знайти, або вони коштують невиправдано дорого.
Зі зрозумілих причин ця тема не може бути цікавою великому загалу, бо до сумки, як до символу, своє відношення може сформулювати не кожний. В більшості випадків ми взагалі надаємо не надто великого значення тому, яка у нас в руці сумка. Хоча, як на мій погляд, абсолютно даремно.
Сумка чи торба супроводжує людину протягом тисячоліть і є крім унікального функціонального аксесуару важливим символом та оберегом. Людина носить із собою в сумці найнеобхідніші речі, а в прадавні часи від цих речей часто залежало її життя.
Свою наплічну сумку я дуже довго шукав по магазинах, базарах, антикварних та художніх крамницях і врешті-решт, отримавши розчарування від беззмістовних пошуків, зробив сам. Уявляв з самого початку, що це має бути зручна і міцна торба, схожа на байкерські кофри чи сідельні сумки, з грубої і твердої шкіри. Обов'язковою є наявність міцної та функціональної фурнітури зі справжнього металу.
Було змальовано багато листків паперу, доки проект сумки (виконаний на основі класичних зразків) не почав задовільняти мої естетичні та споживацькі прагнення. Груба теляча шкіра (чепрак) була куплена в оптовому магазині шкіряних виробів, також був куплений віск, дратва, декілька різних шил, грубі голки, мідний дріт, кусок листової міді на заклепки, рацинова олія та ще деякі дрібниці для виготовлення сумки.
З картону від упаковки я зробив макет в натуральній розмір, який потім використав як шаблон для виготовлення дна сумки, в якому повинні бути загини для пришивання до передньої і задньої частини. В першу чергу було зроблено розкрій шкіри на деталі. Ті деталі, яким треба було надати певної форми,були попередньо намочені в воді для більшої пластичності, після чого натягнуті і зафіксовані на шаблонах до повного висихання. Мова йде про дно і кишеню на передній стінці. Також паралельно виготовлялись мідні елементи для заклепок, адже всі місця підвищеного навантаження мають бути надійно проклепані для міцності.
Коли все було готове до зшивання, шкіряні деталі було промащено рациновою олією, щоб надати шкірі водовідштовхуючих властивостей, а дратва проварена у воску, щоб нитки були міцніші та еластичніші. Тепер можна братись до шиття. ))) Це процес дуже відповідальний і тривалий у часі, адже все робиться вручну і допущену помилку в шитті, як-то нерівний шов, виправити практично неможливо. Розмітка під шов робиться спеціальним коліщатком, щоб стіжки були одинакового розміру. Потім по розмітці в двох шкіряних деталях, що зшиваються, потрібно зробити отвори шилом і вже після цього братися до шиття.
Експериментальним шляхом було визначено, що найзручніше зшивати грубі частини шкіри, іншими словами чепрак, в дві голки, зшиваючи шкіру назустріч голками з двох сторін. На завершальній стадії фіксуємо найбільш навантажені частини сумки мідними заклепками власного виробництва, робимо наплічний ремінь і ... сумка готова! На виготовлення сумки, від виникнення задуму до кінцевого виробу, пішло трохи більше місяця вільного від роботи часу, біля квадратного метра грубої телячої шкіри чепрак, пів сотні метрів дратви та трохи мідного дроту.
Не бійтеся реалізовувати свої ідеї, шансів завжди багато, треба тільки все добре обдумати! :)
Автор Dream_admin
11:25 | 13.06.2011
|
Якісні речі насправді можуть коштувати зовсім небагато, якщо звичайно докласти до їх створення трохи власної праці.
Так історично склалося, що ми живемо в епоху бариг і торгашів, які зацікавлені в тому щоб дешевше купити і дорожче продати. В таких умовах ринок перенасичений найбільш масовим товаром сумнівної якості, а справді якісні речі або дуже важко знайти, або вони коштують невиправдано дорого.
Зі зрозумілих причин ця тема не може бути цікавою великому загалу, бо до сумки, як до символу, своє відношення може сформулювати не кожний. В більшості випадків ми взагалі надаємо не надто великого значення тому, яка у нас в руці сумка. Хоча, як на мій погляд, абсолютно даремно.
Сумка чи торба супроводжує людину протягом тисячоліть і є крім унікального функціонального аксесуару важливим символом та оберегом. Людина носить із собою в сумці найнеобхідніші речі, а в прадавні часи від цих речей часто залежало її життя.
|
Свою наплічну сумку я дуже довго шукав по магазинах, базарах, антикварних та художніх крамницях і врешті-решт, отримавши розчарування від беззмістовних пошуків, зробив сам. Уявляв з самого початку, що це має бути зручна і міцна торба, схожа на байкерські кофри чи сідельні сумки, з грубої і твердої шкіри. Обов'язковою є наявність міцної та функціональної фурнітури зі справжнього металу.
Було змальовано багато листків паперу, доки проект сумки (виконаний на основі класичних зразків) не почав задовільняти мої естетичні та споживацькі прагнення. Груба теляча шкіра (чепрак) була куплена в оптовому магазині шкіряних виробів, також був куплений віск, дратва, декілька різних шил, грубі голки, мідний дріт, кусок листової міді на заклепки, рацинова олія та ще деякі дрібниці для виготовлення сумки.
|
З картону від упаковки я зробив макет в натуральній розмір, який потім використав як шаблон для виготовлення дна сумки, в якому повинні бути загини для пришивання до передньої і задньої частини. В першу чергу було зроблено розкрій шкіри на деталі. Ті деталі, яким треба було надати певної форми,були попередньо намочені в воді для більшої пластичності, після чого натягнуті і зафіксовані на шаблонах до повного висихання. Мова йде про дно і кишеню на передній стінці. Також паралельно виготовлялись мідні елементи для заклепок, адже всі місця підвищеного навантаження мають бути надійно проклепані для міцності.
Коли все було готове до зшивання, шкіряні деталі було промащено рациновою олією, щоб надати шкірі водовідштовхуючих властивостей, а дратва проварена у воску, щоб нитки були міцніші та еластичніші. Тепер можна братись до шиття. ))) Це процес дуже відповідальний і тривалий у часі, адже все робиться вручну і допущену помилку в шитті, як-то нерівний шов, виправити практично неможливо. Розмітка під шов робиться спеціальним коліщатком, щоб стіжки були одинакового розміру. Потім по розмітці в двох шкіряних деталях, що зшиваються, потрібно зробити отвори шилом і вже після цього братися до шиття.
|
Експериментальним шляхом було визначено, що найзручніше зшивати грубі частини шкіри, іншими словами чепрак, в дві голки, зшиваючи шкіру назустріч голками з двох сторін. На завершальній стадії фіксуємо найбільш навантажені частини сумки мідними заклепками власного виробництва, робимо наплічний ремінь і ... сумка готова! На виготовлення сумки, від виникнення задуму до кінцевого виробу, пішло трохи більше місяця вільного від роботи часу, біля квадратного метра грубої телячої шкіри чепрак, пів сотні метрів дратви та трохи мідного дроту.
Не бійтеся реалізовувати свої ідеї, шансів завжди багато, треба тільки все добре обдумати! :)
Автор Dream_admin
|
|
|
|
|
|
|
Якісна шкіра прослужить дуже довго.
|
|
|
11:25 | 13.06.2011